Тринди DССССХХХХVІІ
© Двірний Сергійспосіб яким собі самому рівний безліч раз – це вибух…
спосіб яким собі самому рівний безліч раз – це вибух…
не на мудрості заклав Бог світ а тільки на невіданні…
Отче чом мене залишив особистістю розвіявшись?!.
взяв на себе Бог усі гріхи особистістю між люду…
нічого особливого у Бога бо не особа він…
Я – Дерево життя: було та буде – лиш корінь та гілля…
Богу воля й сила не потрібні: Йому звіку все одно…
твар у неволі волі тільки Бог один не в волі волі…
Небесне царство – пустота сповнена гріхопадіннями…
Творець в неділлі без волі й сили незалежний від творінь…
наслідків й причин вервечки нескінченні втиснуті у мить…
щораз як рветься пуповина хто був ніким той стає всім…
неприв’язаний й до Бога Богом став здолавши смертю смерть…
не був би світ нам явним аби уявним для Творця не був…
все – одне й те ж саме лиш собі самому рівне безліч раз…
аби залежність була насправді безсмертними були би всі…
Боже втілення не упокоїться в неділі тільки Бог…
істина проста: є лиш втілення перевтілення нема…
сансара сансар – нірвана суть сансара – нірвана нірван…
безжалісне і жадне життя убивствами долає смерть…
набрався тринд неначе вошей не виведеш із голови…
між безсмертям та життям різниця як між кадром та кіно…
Спас і справді був причинним сином доки не помер й воскрес…
доки сніг розтане в світі світ поволі тоне у снігах…
п’є земля дощами небо… ще морозивом узимку їсть…
всі фільми чорно-білих зим створила студія Довженка…
на душі так світло чисто ніби світом став й там випав сніг…
якщо тобі доступний бу́дь-хто не звабить в ньому вже ніщо…
творіння світу невід’ємне від смерті Бога на хресті…
друг – лиш дру́гий не якийсь други́й: першим йде завжди за мною…