Сучасні вірші, проза, твори

– Не пощастило мені з домівкою, – бідкався Равлик, – тісна, ще й носити приходиться всюди за собою. Хочу без мушлі жити.

– То перебирайся в моє дупло, – заметушилася Білочка, – я тебе горішками пригощу.

Понеділок розтулив очі і зітхнув. Виспатись усе ж не вдалося. На стіл з полиці зіскочив Будильник.

- Ну чого тобі? Дай ще поспати! – благально зітхнув Понеділок і натягнув ковдру на голову, яка сильно боліла після веселих вихідних...

Колись дуже давно чотири шанованих усіма пані Зима, Весна, Осінь і Літо жили разом. Частенько зустрічалися вони в місті чи в селі, за в‘язанням чи за чашкою кави. Та біда в тому, що кожна з добродійок мала вельми норовливий характер і не хотіла одна одній поступитися. Словом, дня не проходило у подруг без сварки.

Якось погожої осінньої днини зібралися мешканці лісу на галявині і стали сумувати за теплом, якого з кожним днем ставало все менше.

– Скоро зима! – каркнула з дуба Ворона.

– Холодно та голодно! – заревів Ведмідь.

– Бо треба літом запаси робити, – зауважила метка Білка.

Завітав якось Індик до магазину і купив великий клубок пухової пряжі кольору сережки, що звисала з його дзьоба. Захотілося, бачте, моднику теплого червоного светра.