Природа в місті своєрідна...
Природа в місті своєрідна.
Вона бідніша ніж у лісі.
Вона неначебто фригідна,
Та є достатньою у втісі.
Люблю я в кухні на світанку
Із кавою на підвіконні
На двір дивитись крізь фіранку,
Об чашку гріючи долоні.
Бузок, береза, горобина…
Тополі тягнуться у небо…
Допоки спить моя родина,
Мені побачить дещо треба.
Турчать і голуби, й голубки,
І дятел стукотить морзянку.
І кожен ворс своєї шубки
Кіт прихорошує на ганку.
Ось невгамовні горобці,
Вистрибують посеред двору.
А кава у моїй руці
Парує ароматом вгору.
Я сам на сам з тобою, ранок,
У тебе стільки забаганок…
І ціле море почуттів,
Як завжди, ти мені відкрив…
