Стала Осінь на порозі
Літо просить: " Почекай!
Не вкорочуй днів прекрасних,
І дощів не посилай,
Не губи красу зелену,
Жовтих фарб не додавай.
Почекай ще хоч хвилину,
І мене не проганяй!"
Відповіла Осінь Літу:
"В мене вибору нема,
Бо ж за мною уже слідом
Іде злючая Зима."
Так і молодість минає,
Зріла осінь за вікном,
А за нею зима-старість
Білим зробить все кругом.
Ні на мить не зупинити
Молоді, веселі дні -
Буде літо, буде осінь,
Свій час прийде і зимі.
