16.03.2019 11:49

для всіх

106

2 | 2

 © Анатолій Костенюк

Пан та лілея

Адже я – поет,
людина, що речі називає їхніми іменами,
краде пахощі у живої квітки.
О. Блок

Хоч з пісні білосніжної лілеї

мені не вкрасти жодного рядка,

до катеринки ветхої моєї

за це мені не кинуть п`ятака,

та також я крізь себе пропускаю

свою ніким не бачену сльозу,

співатиму над озером у га̀ю

і на базар її не понесу.

Що ж, слава Богу, є ще Перебенді –

ховають в душах Пана сопілкѝ.

Не видатні, скоріше, посередні

під місяцем придумую рядки,

не прагнучи в прославлені Орфеї

до губ своїх сопілку притулю

і гратиму для ніжної лілеї

про все, що відчуваю і люблю.

16.03.2019р.