21.03.2019 01:06
для всіх
84
    
  1 | 1  
 © Панін Олександр Миколайович

Мара

Мара

Мара

Вона любого зваблює безжально, 

Красунею здається з піднебесся, 

Фатальний погляд, мов отруйне жало, 

І чорне, як смола, її волосся.

 

А сутінки зловісно біснувались, 

Ковтали і розсудливість, і волю, 

Мисливці на чудовиськ не вертались, 

Закохувались у недобру долю.

 

Мисливці на нечисть

Відважні, мов кречет,

Мару здолали бліду.

 

Яблуко від яблуні

Двічі не падає

У воронку одну!

 

Дарує

ніжний голос, погляд, ласку

В недобрий час

фатальна хижа гостя, 

Не закохайся у прекрасну маску -

Закоханим і горе, і нещастя!

 

 

Мисливці на нечисть

Відважні, мов кречет,

Мару здолали бліду.

 

Яблуко від яблуні

Двічі не падає

У воронку одну!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.03.2019 09:33  Тетяна Белімова => © 

Когось такого знайомого описали))) Жартую! Містичний вірш... Нікого не впізнати...