Японське ЗСУ 4
Потороч набирає швидкість,
Щоб розпуституся білою квіткою Бакухатсу*
Гіпнотизує обертами і пожирає своїм шумом моє кейкоку**.
Йтамі*** різкий і раптовий,
Мої руки як крила розведені в боки,
А за мить я ними штовхаю землю на південь, у бік тепла,
Бо я хочу лише тепла та ковток тиші.
Тиша вже є, але мені болісно її проковтнути —
Вона витікає крізь моє розірване вухо…
Серед опалого листя на землі
І голих стовбурів дерев
Гуляють відлуння вибухів
І сміються із мого йтамі***:
Твій йтамі*** ще маленький, кажуть вони,
Він виросте згодом, не переймайся,
Чінмоку**** ніколи більше не буде з тобою — ти віднині брат Бакухатсу*.
Бахукатсу — вибух
Йтамі — біль
Кейкоку — увага
Чінмоку — тиша
