Меч
Ми воїни і хлібороби
Тризуб на нашім знамені…
А ви царя вічні холопи
Одвічно лежете в багні.
І не міняєтесь віками -
На шкуродері шкуродер,
Вас кличуть в світі м’ясниками,
Від неоліту, дотепер.
Привласнені пісні, билини,
В сусідів крадені казки…
Створив монгол таку країну,
В " Слов`яни" претесь всі віки.
Від стін кремля до Халхин-Голу -
Країна зла, країна тьми.
Там завжди вбивця на престолі
Та зовсім інші з роду МИ!
Ми воїни ми хлібодари,
Для нас земля понад усе.!
Розвіють вітри чорні хмари
І волю воїн принесe..
Ми любим землю, киньмо тугу..
Ставайте хоробрі плечем до плеча.
Перекуєм ми свого плуга.
У помсти гострого меча..
І цим мечем рубаймо гадів,
Що завжди лізли у наш двір..
Захистимо батьківську хату
І згине той скажений звір.
А після бою меч священний, що з ним я волю здобував .
Щоб пам`ятав про дні буремні
Я свому внуку передам.
13. 2. 24.