човен забутості...
у минуле?...чи в майбутнє?... -
в сьогоденні з небуття
самотинний і забутий
без вагань і каяття
човен правиться вітрилом
у бурхливий океан,
у негоду, в шторм сміливо
в затуманений оман -
де манливі
в мерехтінні
загадкові острови.
дні там в сонності у тіні
розчиняються нові.
й час від часу
час неспинний
зазирає з-поміж хмар
в розколишене рідинне
в люстро,
в темний каламарь.
по якому човен дивний
небокраю береги,
розсуває обрій сивий,
хвилі шторму навкруги... -
острови,
шука спокуси
у відлунності буття,
в міражах,
поміж ілюзій,
у лагуні
забуття...
_каламарь - чорнильниця
