Це завершення історії. Останній шматок. Попереднім оглядом до неї були дві минулі частини.

Продовження опублікованого раніше. Так вже вийшло, що історія розірвалася на кусочки, хоча в задумі по-частинних заголовків не було.

Це одна історія про складне життя і про боротьбу особистості за власне право бути щасливим. Проте, коли обставини стають сильнішими від нас - приходить лють, образа на оточуючий світ і нестримне бажання наробити якнайбільше дурниць...

Поворот минав за поворотом. І коли до омріяного довгого коридору, котрий сполучався з входом на станцію метро, залишалися лічені кроки, на дорогу викотилось щось кругле. Воно зупинилося, обросло наполеонівським капелюхом і сказало:

– Стояти, безіменний боягузе! Ось і прийшла твоя загибель!

Наш герой з двома однокласниками вирішили спочатку податися в найближче кафе, щоб скуштувати там солодких тістечок, випити гарячого шоколаду та скласти план, за яким будуть відвідувати атракціони. Кав’ярня знаходилась недалеко, але за час поки трійця дійшла до місця призначення, до них встигли причепитися кілька популярних мультиплікаційних героїв. Кожен з них наперебій напрошувався сфотографуватися за якусь нещасну десятку, але діти були невблаганні. Позбувшись костюмованих причеп, учні радо відзначили, що опинилися вже біля кафе.